четвер, 3 жовтня 2019 р.
Майбутнє з АЕС чи ДВЕ?
вівторок, 1 жовтня 2019 р.
Чим живе Запоріжжя!
Запоріжжя – індустріальне місто. Все! Стоп! Далі можна не продовжувати. Цим все сказано – асоціації відповідні. Часто чую, що в Запоріжжі нікуди сходити, немає культурно-мистецьких заходів. Але це не так. І я спробую розвіяти цей міф. Наприклад, у Запоріжжі з 27 по 29 вересня проходив фестиваль театрів-лабораторій «VIEfest» за підтримки Українського культурного фонду. Цього разу до участі приєдналися близько 30 театрів, які були відібрані з-поміж 80 заявок. Артисти приїхали із Києва, Вінниці, Дніпра, Харкова, Запоріжжя, Чернігова, Чернівців, Коломиї, Херсона, Львова.
"Нам усім потрібен мир"
Мені 21 і я лише тепер відчуваю, що дорослішаю. Лише тепер… Гадаю, це дуже індивідуально. І я не про зовнішній вигляд, для мене це не показник. Я про напше мислення, сприйняття дійсності. Ні, це не пост про те, як я нарешті зрозуміла, що людина у 21 рік - доросла людина, це пост про виставу, але моє світосприйняття має тут місце у вигляді емоцій. Найголовніше, що я зрозуміла за цей короткий чи довгий відрізок життя (як та з якого боку подивитися), це те, що емоції - не завжди “супер”. Інколи вони заважають тверезо аналізувати ситуацію. Саме тому я пишу про подію не в той ж день, коли вона сталася. Впевнена, якщо емоції, що керували мною в той день, залишаться, якщо я по шматочках пам’ятатиму все, що було, тоді це справжні емоції та ними можна ділитися. І знаєте, я пам’ятаю …
Підписатися на:
Дописи (Atom)